Система розпізнавання облич

В даний час широко використовується ідентифікація особи за допомогою біометричних ознак. Суттєвого поширення набули системи, які використовують для розпізнавання обличчя людини,
пристрої як уже давно не є новими на ринку техніки, а саме за допомогою відеокамер. Дана технологія використовується, як у великих корпораціях з певною обмеженістю доступу так і прости прикладом може бути система безпеки аеропорту, в якій уже розпізнавання здійснюється при обробці масиву зображень облич отриманого з відеопотоку. Навіть такі пристрої, як ноутбук чи смартфон, які присутні у повсякденному житті дозволять скористатися можливістю даної технології. Розпізнавання облич є актуальним та використовується в багатьох сферах життя. 

Історія виникнення технологій

У 1960-і роки виникли перші комп'ютеризовані системи розпізнавання облич. Вудро Вілсон (Вудді) Бледсоу першим розробив спосіб класифікації облич із використанням ліній сітки. Однак, метод Бледсоу досі вимагав людської участі, тому що людина вручну відмічала особливі характеристики обличчя на фотографії людини і вводила цю інформацію в комп'ютер. Технологія дозволяла перевірити до 40 облич на годину (перевірка відповідності кожного обличчя займала приблизно 90 секунд), що на той час вважалося вражаючим результатом.

До кінця 1960-х років розпізнавання облич отримало подальший розвиток в Стенфордському науково-дослідному інституті. Виявилася, що з точки зору точності розпізнавання технологія справляється краще людей (люди, як відомо, погано розпізнають людей, яких вони не знають). До кінця століття найефективніше рішення було створено німцями в Рурському університеті в Бохумі. Точність нової технології була настільки високою, що її придбали для банківської галузі і сфери обслуговування повітряних перевезень.

У 2006 році було проведено оцінку ефективності алгоритмів розпізнавання облич розроблених на той час у змаганні Face Recognition Grand Challenge. У тестах використовувалися зображення з високою роздільною здатністю, 3D сканування облич та зображення райдужної оболонки. Результати показали, що нові алгоритми в 10 разів точніші, ніж алгоритми розпізнавання облич 2002 року і в 100 разів точніші, ніж алгоритми 1995 року. Деякі алгоритми перевершували людей у розпізнаванні облич і навіть правильно ідентифікувати однакових близнюків.

Спонсоруванні американським урядом дослідження та змагання допомогли покращити роботу систем розпізнавання облич більш ніж на два порядки. Починаючи з 1993 року, коефіцієнт помилок автоматичних систем розпізнавання облич зменшився у 272 рази. Це стосується систем, які використовують зображеннями облич зроблені в студії або поліцейській ділянці. За законом Мура, рівень помилок зменшувався на половину кожні два роки.

Зображення облич з низькою роздільною здатністю можна збільшити за допомогою методу галюцинація обличчя.

З цього моменту ринок технологій розпізнавання облич почав стрімко розвиватися. При цьому - відповідно до проведеного урядом США оцінювання - з 1993 по 2010 рік частота помилок автоматичних систем розпізнавання облич знизилася в 272 рази.